Хімієтерапія – один із методів лікування онкологічних захворювань, про який пацієнти найчастіше чують одразу після встановлення діагнозу. Водночас з нею пов’язано чимало запитань: навіщо потрібна хімієтерапія, у яких випадках без неї не обійтися, чи завжди вона означає поширену стадію захворювання та чого очікувати під час лікування.
Насправді хімієтерапія може виконувати різні завдання залежно від виду раку, стадії та особливостей пухлини: бути основним лікуванням, застосовуватися до або після операції чи входити до складу комплексної терапії. Розберімося, як працює цей метод, коли його призначають, чому виникають побічні симптоми та що важливо знати про лікування ще до його початку.
Як працює хімієтерапія?
Хімієтерапія діє не на рак як на єдине ціле – її препарати впливають на клітини, порушуючи процеси, необхідні для їхнього росту та розмноження. Багато злоякісних клітин діляться безконтрольно і значно швидше, ніж нормальні клітини, тому ця особливість робить їх особливо чутливими до певних хімієтерапевтичних препаратів. Залежно від механізму дії ліки можуть пошкоджувати ДНК пухлинної клітини, блокувати її поділ або перешкоджати утворенню структур, необхідних для розмноження.
Після потрапляння в організм препарат розподіляється через кров і може досягати ракових клітин у різних частинах тіла. Це особливо важливо при системному лікуванні, коли існує ризик поширення раку за межі первинної пухлини.
Що відбувається з раковою клітиною?
Механізм залежить від конкретного препарату, але загалом хімієтерапія може:
- Пошкоджувати ДНК – клітина втрачає здатність нормально функціонувати та ділитися.
- Блокувати поділ клітини – препарати втручаються в процес мітозу або порушують роботу структур, необхідних для нього.
- Перешкоджати синтезу ДНК та інших важливих молекул – клітина не може створювати необхідні компоненти для подальшого розмноження.
- Запускати загибель пошкодженої клітини – якщо клітина не здатна відновити критичні пошкодження, вона може загинути.
Хімієтерапію часто проводять циклами. Між введеннями препаратів організм отримує час для відновлення, тоді як наступний цикл знову впливає на пухлинні клітини, які залишилися або продовжили ділитися.
Чому виникають побічні ефекти?
На жаль, хімієтерапія не завжди може відрізнити ракову клітину від здорової лише за ознакою швидкого поділу. Тому деякі нормальні тканини, клітини яких також регулярно оновлюються, можуть тимчасово пошкоджуватися. Цим частково пояснюються такі побічні ефекти, як випадіння волосся, нудота, зміни показників крові або подразнення слизових оболонок. Водночас різні препарати діють по-різному, тому побічні ефекти залежать від конкретної схеми лікування і не обов’язково виникають у кожної людини. Сучасна онкологія також має багато способів для запобігання появі небажаних реакцій та їх контролю, щоб пацієнт міг пройти лікування максимально безпечно.
Які побічні ефекти може спричиняти хімієтерапія?
Хімієтерапія впливає не лише на пухлинні, а й на деякі здорові клітини, які швидко оновлюються. Тому можуть виникати побічні ефекти. Їхня вираженість залежить від препаратів, дози, тривалості лікування та індивідуальної реакції організму. Це не означає, що всі перелічені симптоми виникнуть саме у вас.
Найпоширеніші реакції:
- Зниження показників крові. Пригнічення роботи кісткового мозку може підвищувати ризик інфекцій, спричиняти анемію, слабкість або кровоточивість.
- Втома та слабкість. Можуть бути пов’язані з лікуванням, анемією, порушенням сну чи власне захворюванням.
- Нудота та блювання. Сучасні протиблювотні препарати допомагають контролювати ці симптоми.
- Зміни слизових оболонок. Можливі сухість, запалення та виразки в роті, зміни смаку, дискомфорт під час ковтання, діарея.
- Випадіння волосся. Ступінь залежить від конкретної схеми хімієтерапії.
- Периферична нейропатія. Оніміння, поколювання, печіння або зниження чутливості кистей і стоп можуть виникати при застосуванні певних препаратів.
- Вплив на серце та легені. Для деяких препаратів характерний ризик ураження цих органів, тому в разі потреби лікар контролює їхню функцію.
- Зниження фертильності. Окремі препарати можуть пошкоджувати яйцеклітини або сперматозоїди. Якщо збереження репродуктивної функції важливе, це слід обговорити з лікарем до початку лікування.
Більшість побічних ефектів поступово слабшає після завершення лікування, хоча деякі можуть зберігатися довше. Появі багатьох реакцій можна запобігти, їх можна контролювати, тому про будь-які нові чи виражені симптоми важливо повідомляти лікарю.

При яких видах раку застосовують хімієтерапію?
Хімієтерапію застосовують при багатьох онкологічних захворюваннях, але її роль у лікуванні може бути принципово різною. Для деяких пухлин вона є одним з основних методів, здатних самостійно контролювати або вилікувати захворювання. В інших випадках хімієтерапія працює як частина комплексного лікування, наприклад, допомагає зменшити пухлину перед операцією або знищити ракові клітини, які могли залишитися після її видалення.
Коли застосовують хімієтерапію | Приклади онкологічних захворювань |
Один з основних методів лікування | Гострі лейкози, лімфоми Ходжкіна та деякі неходжкінські лімфоми, множинна мієлома, деякі пухлини яєчка та інші герміногенні пухлини |
До або після операції | Рак молочної залози, товстої та прямої кишки, шлунка, стравоходу, підшлункової залози, яєчників, сечового міхура та деякі інші солідні пухлини |
У поєднанні з променевою терапією | Певні пухлини голови та шиї, шийки матки, прямої кишки, стравоходу, легень та інші пухлини, залежно від стадії й конкретної схеми |
Для контролю поширеного або рецидивного захворювання | Рак молочної залози, легень, яєчників, шлунка, підшлункової залози, колоректальний рак та багато інших видів раку |
Цей перелік не є вичерпним: хімієтерапія використовується при значно ширшому спектрі пухлин, а рішення про її призначення приймають з урахуванням типу та підтипу раку, стадії, поширеності захворювання, молекулярних характеристик пухлини та загального стану пацієнта. У багатьох випадках сучасне лікування поєднує хімієтерапію з таргетною, імуно-, гормональною, променевою терапією або хірургічним втручанням.
Пройти хімієтерапію для боротьби з пухлиною можна в Лікарні ізраїльської онкології LISOD – одному з провідних центрів діагностики та лікування раку в Україні. У LISOD план лікування розробляється з урахуванням особливостей пухлини та міжнародних онкологічних протоколів; у лікарні проводять хімієтерапевтичне лікування, а також застосовують таргетну та інші види системної терапії.

Що потрібно зробити перед початком курсу хімієтерапії?
Початок протипухлинної терапії – це не лише перше введення препарату. До лікування важливо підготувати організм, оцінити можливі ризики та заздалегідь розв’язати питання, які під час терапії можуть бути складнішими. Зазвичай перед початком хімієтерапії варто:
- Пройти необхідні обстеження та аналізи – лікар оцінює загальний стан здоров’я, показники крові, функцію печінки та нирок, серця й легень.
- Перевірити вакцинацію та імунітет – за показаннями заздалегідь зробити щеплення проти грипу, пневмококової інфекції, COVID-19 та інших інфекцій. Живі вакцини під час імуносупресивної хімієтерапії зазвичай протипоказані, тому питання їх проведення вирішують до початку лікування.
- Повідомити лікаря про всі ліки та добавки, які ви приймаєте, включно з препаратами без рецепта.
- Подбати про стоматологічне здоров’я – за можливості пройти огляд у стоматолога та заздалегідь пролікувати активні осередки інфекції.
- Обговорити з лікарем фертильність, якщо в майбутньому планується вагітність або батьківство. Деякі схеми хімієтерапії можуть впливати на репродуктивну функцію, тому варіанти її збереження потрібно розглянути до початку лікування.
- Заздалегідь дізнатися про можливі побічні ефекти конкретної схеми та способи їх контролю – це допоможе швидше реагувати на зміни самопочуття під час лікування.
Підготовка до хімієтерапії допомагає не лише безпечніше пройти лікування, а й краще розуміти, що відбуватиметься на кожному його етапі. Водночас універсального алгоритму для всіх пацієнтів не існує: необхідні обстеження, вакцинація та додаткові заходи залежать від виду раку, схеми хімієтерапії та стану здоров’я. Тому всі питання щодо підготовки варто заздалегідь обговорити зі своїм онкологом.