Споріднені слова — це слова з одним коренем і близьким змістом. Їх легко сплутати з формою одного слова або з синонімами, якщо дивитися лише на тему.
Що таке споріднені слова та корінь слова
Споріднені (спільнокореневі) слова мають спільну частину — корінь — і близькі за змістом. Цей зміст називають лексичним значенням: слово показує, про що воно. «Зима», «зимовий», «зимувати» говорять про зиму, тож це родичі.
Корінь — головна спільна частина таких слів. Саме в ньому сидить основний зміст. У «море», «морський», «моряк» спільне — мор-. Довкола букви міняються, а тема лишається: море.
Однієї умови мало. Однаковий корінь без спільного змісту — ще не родина. Спільна тема без спільного кореня — теж ні.
Слова є спорідненими лише тоді, коли в них є спільний корінь І вони пов'язані за значенням. Якщо хоча б однієї умови немає — слова не є родичами.
У зошиті корінь підкреслюють однією рискою. Закінчення лишають без риски: до кореня воно не входить.
Приклади споріднених слів за групами та частинами мови
Від одного кореня можна зібрати слова різних частин мови. Іменник називає предмет. Прикметник — ознаку. Дієслово — дію.
«Біг» — іменник, «біговий» — прикметник, «бігти» — дієслово. Так само працюють «дружба», «дружній», «дружити». І літо: «літо», «літній», «літувати». Останнє означає проводити десь літо.
Групи нижче зібрані за коренем:
- корінь -весн-: весна, весняний, весняночка, повесніло, весніє;
- корінь -ліс-: ліс, лісовий, лісник, лісовик, пролісок;
- корінь -сад-: сад, садок, садовий, садівник, посадити;
- корінь -риб-: риба, рибний, рибалка, рибалити, рибка;
- корінь -квіт-: квітка, квітковий, квітник, розквітати, заквітчаний.
До «весна» добирай слова з частиною -весн-, а не всі слова про теплу днину. «Тепло» і «брунька» поруч за темою, але кореня -весн- у них немає. У групу вони не входять.
Як відрізнити споріднені слова від форм слова та синонімів
Форма слова — те саме слово з іншим закінченням. Нове слово при цьому не з’являється. «Дуб», «дуба», «дубом» — один дуб. «Весна», «весни», «весною» — одна весна.
Синоніми близькі за змістом, корені ж різні. «Хата», «дім», «будинок» означають майже одне житло. Спільної частини немає, тож спорідненими їх не назвеш.
Чотири випадки зручно звірити в таблиці. Дивись на корінь і на те, що саме змінилось.
| Поняття | Корінь | Що змінюється / значення | Приклад |
|---|---|---|---|
| Споріднені слова | Однаковий (-ліс-) | Утворюється нове слово з новим значенням | ліс, лісовий, лісник |
| Форми слова | Однаковий (-ліс-) | Змінюється лише закінчення (граматична форма) | ліс, лісу, лісом |
| Синоніми | Різні корені | Близькі за змістом слова | ліс, бір, діброва, гай |
| Омонімічні корені | Однаковий за звучанням, різний за змістом | Абсолютно різні непов’язані значення | вода і водити |
У вправі «знайди зайве» форма ховається за новим закінченням, синонім — за іншим коренем. На слові «школа» це видно одразу: «школи» і «школою» лишаються тією самою школою, а «шкільний» і «школяр» уже інші слова тієї ж родини.
Пастки та омонімічні корені
Омонімічні корені пишуться або звучать однаково, а зміст у них різний. Такі слова не родичі. Літери збіглися випадково.
«Вода», «водний», «підводний» — про рідину. «Водити», «водій», «поводир» — про рух: хтось когось або щось веде. На письмі корінь схожий, за значенням це різні корені.
«Гора», «гірський», «гірка» — про височину. «Гірка» тут — маленька гора, не смак. «Горіти», «горілий», «згоріти» — про вогонь. Височина й горіння не зв’язані. У справжніх родичів одна буква теж може різнитися: у «гора» і «гірський» зміст один.
«Місто», «міський», «містечко» — населений пункт. «Містити», «місткість», «вміст» — про те, що щось знаходиться всередині. Зміст різний, тож це не одна родина.
Помилка з’являється, коли дивишся тільки на літери. Спершу запитай себе: про що це слово? Відповіді різні — корінь лише здається спільним.
Алгоритм перевірки: як визначити споріднені слова
На уроці і вдома не вгадуй — іди по кроках. Вправи з цим правилом є і в 2 класі, і в 6. Перевірка та сама.
Префікс стоїть перед коренем, як по- у слові «посадити». Суфікс стоїть після кореня, як -ник у «лісник». Закінчення — в кінці. Воно міняє форму і нового родича не творить.
- Прочитай слова та з’ясуй лексичне значення кожного з них (чи пов’язані вони між собою за змістом).
- Виділи спільну частину — корінь слова.
- Перевір, чи це нове слово за допомогою префікса/суфікса, чи лише зміна закінчення (форма слова).
- Переконайся, що корінь не омонімічний (має однаковий сенс у всіх словах групи).
Відповідь пиши стовпчиком і підкресли корінь. Форму на кшталт «лісу» чи «лісом» у групу не став: корінь той самий, а нове слово не з’явилося. Зайве викресли одразу.
